Роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного на
письмі позначаємо апострофом.
Апостроф пишемо перед я, ю, є, ї:
Після букв на позначення губних приголосних б, п, в, м, ф: б’ю,
п’ять, п’є, в’я́зи, солов’ї́, м’я́со, рум’я́ний, (на) ті́м’ї, жира́ф’ячий,
мереф’я́нський; П’я́ста, В’ячесла́в, Дем’ян, Максим’ю́к, Стеф’ю́к.
Апостроф не пишемо, коли перед буквою на позначення губного звука є
інша буква (крім р), що належить до кореня (основи): дзвя́кнути, духмя́ний, ма́впячий,
медвя́ний, морквя́ний, різдвя́ний, свя́то, тьмя́ний, цвях, але: арф’я́р, ве́рб’я, торф’яни́й,
черв’я́к. Коли така буква належить до префікса, то апостроф пишемо, як і в
спільнокореневих словах без префікса: зв’язо́к, зв’яли́ти, підв’яза́ти, розм’я́кнути,
сп’яні́ти.