Про формування ключових компетентностей на уроках гуманітарних дисциплін
(з досвіду роботи вчителя зарубіжної літератури
Новоосотської філії КЗ «Олександрівський ліцей № 1» Болюк Л.А.)
Болюк Л.А., з 2012 року працює вчителем зарубіжної літератури в Новоосотській філії. Педагогічний стаж – 10 років; ІІ кваліфікаційна категорія. Працюючи над науково-методичною проблемою: «Розвиток усної мовленнєвої компетенції учнів на уроках української та зарубіжної літератури» особливу увагу приділяє формуванню у дітей читацької та мовленнєвої культури, поваги до різних культур, традицій, толерантного ставлення до всіх рас, народів, народностей, національностей, розвитку пізнавальних здібностей та ключових компетентностей в учнів.
Метою своєї роботи вбачає: використання інноваційних творчих методів, повернути втрачений інтерес до навчання, впливати на розвиток кожної дитини з урахуванням її інтересів, мотивів, системи цінностей; стимулювати розвиток здібностей кожної особистості.
Тому у своїй практиці Болюк Л.А. намагається впроваджувати технології, інноваційні методи навчання: «Відкритий мікрофон», «Німий» диктант», «Вільне письмо», «Асоціативний кущ», «Карта візуалізації», «Займи позицію», «Сторітелінг», «Щоденнні 5». Активно використовує у своїй роботі різні онлайн платформи ( гул форми, learning Apps, дошки «Падлет», «Джамборд», « Міро». В 2020 році брала участь у всеукраїнському конкурсі «Вчитель року», де продемонструвала дані методи та види роботи на дистанційному уроці. З матеріалами можна ознайомитися за посиланням: http://bolukluda.blogspot.com/p/blog-page_22.html
Залежно від віку учнів варіює види і прийоми роботи: у молодшому підлітковому віці (5-7 класи) це читання і переказ, проте і тут процес можна пожвавити, використовуючи:
- переказ ланцюжком;
- читання у ролях;
- формулювання запитань літературному герою (письменнику);
- читання з використанням системи позначок «Поміч» (поєднання читання з аналізом прочитаного, учні помічають кожну одиницю прочитаного тексту певним знаком, таким чином структуруючи інформацію);
- переказ від імені…(скажімо, від імені пензлика, який у руці Томаса Сойєра: що він бачив, про що здогадується…);
- читання з передбаченням (головне – щоб текст був незнайомим);
- поділ на пари;
Для старших підлітків (8-9 класи) є характерним «…сприйняття…літературного твору лише у співвіднесенні з власним внутрішнім світом». Це час у розвитку дитини, коли дуже важливо не підмінити аналіз твору «аналізом власних переживань». Тут важливо сфокусувати увагу учня на проблемних питаннях і шляхах їхніх вирішень. З цією метою доцільно використовувати, окрім наведених вище, такі види роботи:
- «мозковий штурм»;
- «дерево рішень» (постановка проблеми й обговорення можливих рішень, з’ясування можливих позитивних і негативних наслідків);
- розігрування ситуації за ролями;
- «обери позицію»;
- зіставлення підрядника і кількох варіантів перекладу;
- застосування учнями фонової інформації у процесі вивчення конкретної теми, мотивація її доцільності;
Самостійна робота здійснюється шляхом добору ефективних вправ, завдань з урахуванням випереджального навчання. Спонукає учнів до розуміння, що для успішної самостійної роботи потрібно бути уважним і спостережливим, вміти запам’ятовувати, виконувати розумові операції, цінувати й раціонально розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, прослухане (у вигляді тез, конспекту, реферату, анотації, рецензії та ін.). Цей метод є ефективним на уроках із розвитку зв’язного мовлення, а також на уроках вивчення нового матеріалу та закріплення вивченого. При виконанні домашніх завдань на уроках використовує роботу з підручником, довідковою літературою, спостереження. Практикує бесіди на теми: «Як готувати уроки», «Як готуватися до написання твору», «Бережи хвилину» та ін. Важливою умовою ефективності самостійної роботи учнів є систематичний контроль за виконанням домашніх завдань, об’єктивна оцінка їх результатів.
Учні є учасниками Всеукраїнськиїх інтерактивних конкурсів та марафонів:Всеукраїнська гра “Sunflower” 2018-2019н.р. (Болюк А. І місце), 2019-2020 н.р.( Гавриленко П., Баклан А., Тютюнник А. ІІІ місце),2020-2021( Болюк А., Гавриленко П.-ІІ місце, Тютюнник А., Баклан А., Шмарко Б. - ІІІ місце). Так як вчитель, Болюк Л.А., викладає українську мову і літературу, її учні активно та систематично приймають участь в Всеукраїнських мовних конкурсах: конкурс ім. П. Яцикика 2018-2019 н.р Гавриленко П. ІІІ місце;2020-2021 н.р. платформа “Human” – Гавриленко П. - відзнака за успішне проходження всіх етапів.
Звичайно, у роботі вчитель стикається з певними проблемами та труднощами. Насамперед, це втрата інтересу до читання учнів, закомплексованість дітей, їхнє небажання говорити через страх сказати неправильно. Цю проблему можна вирішити, врешті діти розуміють, що неправильної думки не існує – існує інша.
Таким чином, використання активних методів навчання забезпечує формування ключових компетентностей на уроках гуманітарних дисциплін. Активізує пізнавальну діяльність учнів, сприяє розвиткові їх творчих здібностей, допомагає вчителеві реалізувати навчальні, розвивальні цілі на уроці, а головне – навчає людину вільно почувати себе у спілкуванні.
Моніторинг знань з зарубіжної літератури
учнів 9 класу
здобувачів освіти
№ |
Прізвище, ім’я учня |
Контроль знань 2021-2022 н.р. |
Контроль знань 2022-2023 н.р.( тематична №1) |
1 |
Болюк Анна |
11 |
11 |
2 |
Діденко Даря |
5 |
7 |
3 |
Клименко Антон |
9 |
8 |
4 |
Правда Світлана |
2 |
2 |
5 |
Романенко Ернест |
5 |
4 |
6 |
Сандуленко Ратмін |
2 |
2 |
7 |
Сердюченко Жанна |
2 |
2 |
КЗ «Олександрівський ліцей №1»
Новоостська філія
Опис
досвіду роботи вчителя
зарубіжної літератури
Болюк Людмили Андріївни
Вчимося не для школи,а для життя
Антична мудрість
Проблема: «Розвиток усної мовленнєвої компетенції учнів на уроках української та зарубіжної літератури»
Я, Болюк Людмила Андріїна, працююю в Новоосотській філії з 2012 року.
Працюючи над науково-методичною проблемою: «Розвиток усної мовленнєвої компетенції учнів на уроках української та зарубіжної літератури» особливу увагу приділяю формуванню у дітей читацької та мовленнєвої культури, поваги до різних культур, традицій, толерантного ставлення до всіх рас, народів, народностей, національностей, розвитку пізнавальних здібностей та ключових компетентностей в учнів.
Метою моєї роботи є:
-формувати здобувача освіти, як творчу особистість, здатну постійно розвиватися: самостійно здобувати інформацію, поновлювати її, коригувати та інтерпретувати протягом усього життя;
- на підставі прочитаного виокремлює головну та другорядну інформацію;
- вільно орієнтуватися в життєвих ситуаціях, приймати оригінальні рішення, творчі здібності;
- виховувати моральні якості, загальнолюдські цінності, бажання
- вирізнятися серед інших завдяки своїм думкам, творчим проявам,
- естетичний смак, читацький інтерес.
Урок літератури - це своєрідний спортзал, в якому тренуються серце і душа. Основною одиницею спілкування на уроці є діалог, який є продуктивним, відвертим.
На уроках літератури виступаю для учнів співрозмовником, другом, порадником,провідником у країні прекрасного.
У своїй роботі обираю модель уроку, яка включає три компоненти:
1. Активізація (очікування, окреслення мети);
2.Усвідомлення (змістово-пошукова діяльність, адаптивно-перетворювальна діяльність);
3.Рефлексія (системно-узагальнювальна діяльність).
На етапі активізації пильну увагу приділяю мотивації навчання, щоб допомогти учням поновити попередні знання, пробудити їхню цікавість і спонукати.
Я використовую:
- ігрові прийоми (наприклад, перепусткою на урок є слово-код: пропонується назвати імена героїв грецьких міфів, якщо про них говорили на попередньому уроці, або перелічити цінності, які Скрудж вважав головними у житті.);
- прийоми «Гронування», «Вільне письмо»;
- проблемні запитання (наприклад, «Чи завжди “працює” “Гра в радість?”»);
- пошук ключових слів у формулюванні теми;
- прийом відновлення порушеної послідовності (як на перевірку знання учнями структури тексту художнього твору.)
- літературні диктанти (як на перевірку знання тексту, так і на вміння логічно мислити);
- розгадування кросвордів;
- евристичну бесіду, яка дозволяє перевірити глибину розуміння матеріалу, контролювати процес засвоєння знань і виявлення можливих прогалин.
На етапі усвідомлення, безперечно, головну роль відіграє робота з текстом художнього твору, і йому мають бути підпорядковані всі елементи структури уроку. Залежно від віку учнів варіюю види і прийоми роботи: у молодшому підлітковому віці (5-7 класи) це читання і переказ, проте і тут процес можна пожвавити, використовуючи:
- переказ ланцюжком;
- читання у ролях;
- формулювання запитань літературному герою (письменнику);
- читання з використанням системи позначок «Поміч» (поєднання читання з аналізом прочитаного, учні помічають кожну одиницю прочитаного тексту певним знаком, таким чином структуруючи інформацію);
- переказ від імені…(скажімо, від імені пензлика, який у руці Томаса Сойєра: що він бачив, про що здогадується…);
- читання з передбаченням (головне – щоб текст був незнайомим);
- поділ на пари;
Для старших підлітків (8-9 класи) є характерним «…сприйняття…літературного твору лише у співвіднесенні з власним внутрішнім світом». Це час у розвитку дитини, коли дуже важливо не підмінити аналіз твору «аналізом власних переживань». Тут важливо сфокусувати увагу учня на проблемних питаннях і шляхах їхніх вирішень. З цією метою доцільно використовувати, окрім наведених вище, такі види роботи:
- «мозковий штурм»;
- «дерево рішень» (постановка проблеми й обговорення можливих рішень, з’ясування можливих позитивних і негативних наслідків);
- розігрування ситуації за ролями;
- «обери позицію»;
- зіставлення підрядника і кількох варіантів перекладу;
- застосування учнями фонової інформації у процесі вивчення конкретної теми, мотивація її доцільності;
Належним чином використовується на уроці і робота з підручником. Результати цієї роботи – опрацювання теоретико-літературних або літературно-критичних матеріалів – знаходять місце у створенні схем і таблиць: «Відмінність літературної казки від народної», графічне зображення Середньовіччя, «Реалізм і його принципи» тощо. Спостереження над текстом теж фіксуємо в таблицях: «Значення художньої деталі у творчості Чехова», «Том Сойєр у школі і вдома», «Подорожі у просторі і часі Ебенезера Скруджа». Обов’язковим є узагальнення, підбиття підсумків кожного етапу уроку.
На етапі рефлексії найчастіше пропоную:
- створити сенкан;
- узагальнити знання за допомогою гронування;
- закінчити речення: «Сьогодні на уроці я зрозумів…», «Від сьогодні я…», «Образ… допоміг висловити письменнику думку…»;
- поставити запитання письменнику або герою (варіант – написати листа);
- прийом «Лови помилку» (виправлення фактичних помилок у тексті, при визначенні теоретико-літературних понять та фактів з життя і творчості письменника);
- сторітелінг
Поєднання традиційних та інноваційних методик у процесі формування читацьких компетенцій сприяють кращому засвоєнню матеріалу, формують свідоме ставлення до нього, розвивають в учнів нави
чки критичного мислення, спілкування, творчого пошуку. Досвід моєї роботи переконує, що при такому підході не просто зростає зацікавленість предметом, а й значно покращується успішність. Але, нажаль, не у всіх учнів.
Звичайно, у роботі стикаюся з певними проблемами та труднощами. Насамперед, це втрата інтересу до читання, закомплексованість наших дітей, їхнє небажання говорити через страх сказати неправильно. Цю проблему можна вирішити, врешті діти розуміють, що неправильної думки не існує – існує інша. Ще одна проблема – неготовність брати на себе відповідальність за вибір. Інноваційні технології якраз і сприяють вихованню творчої самостійності, хоч це завдання не тільки школи. А взагалі – діти «відчувають» учителя, і якщо, за безсмертним висловом Сухомлинського, «серце віддати дітям» - на перше місце виходять не проблеми, а бажання зробити так, щоб кожний твій учень став Особистістю.
Використання ІКТ дає мені можливість формувати мислення учня та розвивати учня – читача. Це засіб створення такої атмосфери на уроці, яка сприяє співробітництву, надає можливість якнайповніше реалізувати особистісно зорієнтоване навчання. У ході інтерактивного навчання учень виробляє навички самовдосконалення, відкриває самого себе.
Вчитель вчиться все життя, тому притримуюсь педагогічного кредо : «Навчаючи, вчитись».
Природнича і математична галузі на уроках зарубіжної літератури ( досвід роботи)
Новоостська філія
Опис
досвіду роботи вчителя
зарубіжної літератури
Болюк Людмили Андріївни
Вчимося не для школи,а для життя
Антична мудрість
Проблема: «Розвиток усної мовленнєвої компетенції учнів на уроках української та зарубіжної літератури»
Урок - не самоціль, це лише інструмент виховання й розвитку особистості. Сучасний урок зарубіжної літератури, побудований з урахуванням особистісно - орієнтованого навчання з діалогом як домінуючою формою спілкування на уроці, вимагає переосмислення пріоритетів певних методів, прийомів та видів навчальної діяльності. Тому закономірно, що перевага останнім часом надається розвитку творчих здібностей на уроці та таким видам і формам роботи, як рольові ігри, «мозкова атака», пошукові види роботи.
Працюючи над науково-методичною проблемою: «Розвиток усної мовленнєвої компетенції учнів на уроках української та зарубіжної літератури» особливу увагу приділяю формуванню у дітей читацької та мовленнєвої культури, поваги до різних культур, традицій, толерантного ставлення до всіх рас, народів, народностей, національностей, розвитку пізнавальних здібностей та ключових компетентностей в учнів.
Метою моєї роботи є:
формувати здобувача освіти, як творчу особистість, здатну постійно розвиватися: самостійно здобувати інформацію, поновлювати її, коригувати та інтерпретувати протягом усього життя;
вільно орієнтуватися в життєвих ситуаціях, приймати оригінальні рішення, творчі здібності;
виховувати моральні якості, загальнолюдські цінності, бажання
вирізнятися серед інших завдяки своїм думкам, творчим проявам,
- естетичний смак, читацький інтерес.
Урок літератури - це своєрідний спортзал, в якому тренуються серце і душа. Основною одиницею спілкування на уроці є діалог, який є продуктивним, відвертим.
На уроках літератури виступаю для учнів співрозмовником, другом, порадником,провідником у країні прекрасного.
У своїй роботі обираю модель уроку, яка включає три компоненти:
1.
Активізація (очікування, окреслення
мети);
2.Усвідомлення (змістово-пошукова
діяльність, адаптивно-перетворювальна
діяльність);
3.Рефлексія
(системно-узагальнювальна діяльність).
На етапі активізації пильну увагу приділяю мотивації навчання, щоб допомогти учням поновити попередні знання, пробудити їхню цікавість і спонукати.
Я використовую:
- ігрові прийоми (наприклад, перепусткою на урок є слово-код: пропонується назвати імена героїв грецьких міфів, якщо про них говорили на попередньому уроці, або перелічити цінності, які Скрудж вважав головними у житті. Якщо в класі є діти, котрі не можуть швидко орієнтуватися, знаходиться безліч бажаючих назвати слово-перепустку для них, що формує почуття взаємодопомоги);
- прийоми «Гронування», «Вільне письмо»;
- проблемні запитання (наприклад, «Чи завжди “працює” “Гра в радість?”»);
- пошук ключових слів у формулюванні теми;
- прийом відновлення порушеної послідовності (як на перевірку знання учнями структури тексту художнього твору.)
- літературні диктанти (як на перевірку знання тексту, так і на вміння логічно мислити);
- розгадування кросвордів;
- евристичну бесіду, яка дозволяє перевірити глибину розуміння матеріалу, контролювати процес засвоєння знань і виявлення можливих прогалин.
На етапі усвідомлення, безперечно, головну роль відіграє робота з текстом художнього твору, і йому мають бути підпорядковані всі елементи структури уроку. Залежно від віку учнів варіюю види і прийоми роботи: у молодшому підлітковому віці (5-7 класи) це читання і переказ, проте і тут процес можна пожвавити, використовуючи:
- переказ ланцюжком;
- читання у ролях;
- формулювання запитань літературному герою (письменнику);
- читання з використанням системи позначок «Поміч» (поєднання читання з аналізом прочитаного, учні помічають кожну одиницю прочитаного тексту певним знаком, таким чином структуруючи інформацію);
- переказ від імені…(скажімо, від імені пензлика, який у руці Томаса Сойєра: що він бачив, про що здогадується…);
- читання з передбаченням (головне – щоб текст був незнайомим);
- поділ на пари є вельми ефективним у процесі опрацювання теоретико-літературних понять (гра «в учителя» сприяє глибокому засвоєнню матеріалу);
- поділ на пари/групи під час заповнення порівняльних таблиць або таблиці «Кутки» (аргументи «за» і «проти»), що формує вміння аргументовано (з опорою на текст) обстоювати свою думку, знову і знову шукати відповіді у тексті, робити його власним духовним надбанням.
Для старших підлітків (8-9 класи) є характерним «…сприйняття…літературного твору лише у співвіднесенні з власним внутрішнім світом». Це час у розвитку дитини, коли дуже важливо не підмінити аналіз твору «аналізом власних переживань». Тут важливо сфокусувати увагу учня на проблемних питаннях і шляхах їхніх вирішень. З цією метою доцільно використовувати, окрім наведених вище, такі види роботи:
- «мозковий штурм»;
- «дерево рішень» (постановка проблеми й обговорення можливих рішень, з’ясування можливих позитивних і негативних наслідків);
- розігрування ситуації за ролями;
- «обери позицію»;
- зіставлення підрядника і кількох варіантів перекладу;
- застосування учнями фонової інформації у процесі вивчення конкретної теми, мотивація її доцільності;
Належним чином використовується на уроці і робота з підручником. Результати цієї роботи – опрацювання теоретико-літературних або літературно-критичних матеріалів – знаходять місце у створенні схем і таблиць: «Відмінність літературної казки від народної», графічне зображення Середньовіччя, «Реалізм і його принципи» тощо. Спостереження над текстом теж фіксуємо в таблицях: «Значення художньої деталі у творчості Чехова», «Том Сойєр у школі і вдома», «Подорожі у просторі і часі Ебенезера Скруджа». Обов’язковим є узагальнення, підбиття підсумків кожного етапу уроку.
На етапі рефлексії найчастіше пропоную:
- створити сенкан;
- узагальнити знання за допомогою гронування;
- букслем;
- буктравелінг;
- закінчити речення: «Сьогодні на уроці я зрозумів…», «Від сьогодні я…», «Образ… допоміг висловити письменнику думку…»;
- поставити запитання письменнику або герою (варіант – написати листа);
- прийом «Лови помилку» (виправлення фактичних помилок у тексті, при визначенні теоретико-літературних понять та фактів з життя і творчості письменника);
- «Вільне письмо».
- сторітелінг
Поєднання традиційних та інноваційних методик у процесі формування читацьких компетенцій сприяють кращому засвоєнню матеріалу, формують свідоме ставлення до нього, розвивають в учнів навички критичного мислення, спілкування, творчого пошуку. Досвід моєї роботи переконує, що при такому підході не просто зростає зацікавленість предметом, а й значно покращується успішність. Але, нажаль, не у всіх учнів.
Звичайно, у роботі стикаюся з певними проблемами та труднощами. Насамперед, це втрата інтересу до читання, закомплексованість наших дітей, їхнє небажання говорити через страх сказати неправильно. Цю проблему можна вирішити, врешті діти розуміють, що неправильної думки не існує – існує інша. Ще одна проблема – неготовність брати на себе відповідальність за вибір. Інноваційні технології якраз і сприяють вихованню творчої самостійності, хоч це завдання не тільки школи. А взагалі – діти «відчувають» учителя, і якщо, за безсмертним висловом Сухомлинського, «серце віддати дітям» - на перше місце виходять не проблеми, а бажання зробити так, щоб кожний твій учень став Особистістю.
Використання ІКТ дає мені можливість формувати мислення учня та розвивати учня – читача. Це засіб створення такої атмосфери на уроці, яка сприяє співробітництву, надає можливість якнайповніше реалізувати особистісно зорієнтоване навчання. У ході інтерактивного навчання учень виробляє навички самовдосконалення, відкриває самого себе.
Вчитель вчиться все життя, тому притримуюсь педагогічного кредо : «Навчаючи, вчитись».
Немає коментарів:
Дописати коментар